26 березня в Чортківському державному медичному коледжі відбувся вечір пам’яті поета, прозаїка, публіциста, літературознавця, правозахисника, громадського діяча, уродженця с.Росохач Чортківського району Степана Сапеляка, зініційований директором коледжу, канд.мед.наук, заслуженим лікарем України Любомиром Біликом та заслуженим діячем мистецтв України, головним редактором журналу «Літературний Тернопіль» Богданом Мельничуком. До символічного крісла спогадів запрошували людей, життя яких невідривно пов’язане з життям письменника.
Своїми спогадами з присутніми поділилася мати поета Ганна Сапеляк зі сльозами на очах вона розповідала про обшуки, арешт Степана, його перебування у слідчому ізоляторі, п’ять років колонії і три – заслання, проживання на Харківщині.
А зараз найбільша втіха для Ганни Костівни – визнання поетичного таланту Степана. Тому мати поета щиро подякувала директорові колледжу Любомирові Білику за можливість ще раз поділитися спогадами про свого сина.
Присутніх зворушило читання студентами поезій, наскрізь проникнутих вболіванням за долю України. Саме ними наш земляк знову і знову промовляє до своїх нащадків:
О люди! Люд! Почнім з калин і вишень…
Ще раз почнім із пісні і верби.
Ми живемо у непростий час – час змін. Події в Україні тривожать та не залишають байдужими жодного свідомого громадянина країни. Віримо, що прийде час, коли кожен скаже: «Я – українець, і це звучить гордо!».
